- прослідити
- I див. просліджувати.
II -джу́, -ди́ш, док., перех., розм.Залишити, зробити слід.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прослідити — 1 дієслово доконаного виду прослідкувати; дослідити рідко прослідити 2 дієслово доконаного виду залишити слід розм … Орфографічний словник української мови
досліджувати — дослідити 1) (піддавати щось ретельному науковому розглядові з метою пізнання, з ясування чогось), вивчати, вивчити, опрацьовувати, опрацювати, студіювати, аналізувати, розробляти, розробити, розглядати, розглянути, обробляти, обробити;… … Словник синонімів української мови
присочити — чу/, чи/ш, док., перех. і без додатка, діал. Підстерегти, прослідити … Український тлумачний словник